[Yigachok]

Из недавнего(ну не получаются у меня длинные тексты)

Так воно сталось, що ти завагалась.
А я незграбну помилку зробив.
Гоп, і одразу біда к нам підкралась,
Вибач незграбу - я не хотів.
Сонечко моє, квіточка гарная!
Серцем з тобою я буду завжди.
Ластівко моя, краса невигадная,
Хочу з тобою за долею йти.


Люба моя!
Вітаю тебе з Нашим святом!
Мила, ти маєш знати, що з першого погляду я зрозумів - ти те, що я хотів знайти. Коли я дивлюсь у твоі очі - я поринаю у їх глибину, яка манить немов безодня... вони притягують до себе, немов гіпнотизують! Я почуваю себе кролем, який з шалено тремтячим серцем заглядає до очей удава!
Я кохаю тебе та…
Я ненавиджу тебе…
Я ненавиджу тебе за те що ти примушуєш мене почуватися беззахисним перед тобою!!
Я ненавиджу тебе за те, що хочу бути з тобою кожну хвилину, кожну секунду, кожну мить! За те, що ти потрібна мені немов повітря!
Ненавиджу за те, що став залежним від тебе! Від твоіх очей, що посміхаються; ніжних вуст, оксамитового голосу... Твій шалений аромат манить мене... Я готовий віддати тобі усе що маю!
Я ненавиджу тебе, за те що ти - справжня! За те що ти чесна! За те, що поруч з тобою мені хочеться бути краще, бути добріше, бути справедливіше!
Але більш за все я ненавиджу тебе за те, що так шалено кохаю! Я знаю, я впевнений, що ніхто в житті ще не кохав так пристрасно, як я тебе!.. Та що б там не казали - мені байдуже. Люба, я тебе кохаю...